1. Словник української мови в 11 томах

нетерплячий

НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін.

Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Мак., Вибр., 1954, 22);

Стовпились [люди] біля дверей і так чекали на Саранчука — цікаві, нетерплячі й стривожені (Головко, II, 1957, 323);

// Власт. такій людині.

У мене нетерплячий норов; мені коли б сьогодні почав [писати], сьогодні й скінчив (Мирний, V, 1955, 341);

// Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння.

Глянула [Любов] на Милевського тривожним, нетерплячим поглядом (Л. Укр., II, 1951, 74);

Неля нетерплячим рухом плеча раз по раз поправляла хустку (Збан., Незабутнє, 1953, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетерплячий — нетерпля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нетерплячий — Нетерпеливий, нетерпливий. Словник синонімів Караванського
  3. нетерплячий — -а, -е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. || Власт. такій людині. || Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Який не може довго чекати, витримувати, терпіти і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (О. Словник української мови у 20 томах
  5. нетерплячий — НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ (який не може довго терпіти, чекати), НЕТЕРПЕЛИ́ВИЙ рідше; ШВИДКИ́Й розм., ПРУДКИ́Й розм., БИ́СТРИЙ розм. (перев. несхвально, у конструкції з який — схильний поспішати з чимось). Словник синонімів української мови
  6. нетерплячий — Нетерпля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нетерплячий — Нетерплячий, -а, -е Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. н. п. нетерпляча бере́ = нетерплячка бере. О. 1862. IX. 27. Словник української мови Грінченка