нетля
НЕ́ТЛЯ, і, ч. Невеликий нічний метелик.
Нетля — нічний мотиль, полуночник (Фр., І, 1955, 430);
*У порівн. Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях (Козл., Сонце.., 1957, 59);
// збірн. Рій нічних метеликів.
На світло ламп летіла роєм нетля і билась крилами об скло (Коцюб., І, 1955, 261);
*У порівн. Думки Сафрона, мов нетля, товчуться в голові (Стельмах, II, 1962, 196).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нетля — Не́тля: — невеликий нічний метелик; рій нічних метеликів [1] — нічний метелик [54;33;X] — нічний мотиль, полуночник [I] не́тля: бабочка [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- нетля — не́тля іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- нетля — -і, ч. Невеликий нічний метелик. || збірн. Рій нічних метеликів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нетля — НЕ́ТЛЯ, і, ч. Невеликий нічний метелик. Нетля – нічний мотиль, полуночник (І. Франко); * У порівн. Панки збивали маєтки на дурних наших процесах, а ми пеклися по судах, як оті нетлі у каганцях (П. Козланюк); // збірн. Рій нічних метеликів. Словник української мови у 20 томах
- нетля — Нетля, -лі ж. 1) насѣк. Lithocolletis fritellella. Вх. Пч. І. 6. 2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ). Вх. Пч. І. 6. Словник української мови Грінченка