нетрудний

НЕТРУДНИ́Й, а́, е́.

1. Досить легкий, неважкий.

Нетрудна робота.

2. діал. Нетрудовий, нетрудящий.

— Хіба мені жаль життя? Що воно варто? Тепер як мене нетрудний [Мошко] обдер із усього! (Фр., IV, 1950, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетрудний — Нероба [IV] нетрудний (21, 449) – “ледар”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. нетрудний — -а, -е. 1》 Досить легкий, неважкий. Нетрудна робота. 2》 діал. Нетрудовий, нетрудящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нетрудний — НЕТРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Досить легкий, неважкий. Нетрудна робота. 2. діал. Нетрудовий, нетрудящий. – Хіба мені жаль життя? Що воно варто? Тепер як мене нетрудний [Мошко] обдер із усього! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах