нетрудящий

НЕТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що нетрудови́й 1;

Нетрудяще населення;

// у знач. ім. нетрудя́щий, щого, ч. Той, хто не працює, не живе з своєї праці.

Якщо нетрудящий позбавляється виборчих прав, то це й є справжня рівність між людьми. Нетрудящий не повинен їсти (Ленін, 30, 1951, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетрудящий — -а, -е. Те саме, що нетрудовий 1). Нетрудяще населення. || у знач. ім. нетрудящий, -щого. ч. Той, хто не працює, не живе зі своєї праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нетрудящий — НЕТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що нетрудови́й 1. Нетрудяще населення; // у знач. ім. нетрудя́щий, щого, ч. Той, хто не працює, не живе з своєї праці. Словник української мови у 20 томах