1. Словник української мови в 11 томах

нетрі

НЕ́ТРІ, ів, мн.

1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін.

Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Шевч., І, 1963, 238);

Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Збан., Єдина, 1959, 86);

*Образно. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду.. заводити читача в нетрі філології та етнографії (Сам., II, 1958, 365).

2. перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста.

Чим далі він заглиблювався в кам’яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (Руд., Остання шабля, 1959, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетрі — не́трі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. нетрі — мн., (лісу) нетрища, хаща, хащі, р. нетра, гущава, гущак; (тропічні) джунглі; (знань) глибини, лябіринти. Словник синонімів Караванського
  3. нетрі — див. глухомань; гущавина Словник синонімів Вусика
  4. нетрі — -ів, мн. 1》 Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. 2》 перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нетрі — НЕ́ТРІ, ів, мн. 1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін. Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. нетрі — ХА́ЩІ мн. (густий непрохідний ліс, чагарник тощо), ХА́ЩА, НЕ́ТРІ мн., НЕ́ТРИЩА мн., ГЛУШИНА́, ДЕ́БРІ мн., ГЛУШ рідше, ГЛУХОМА́НЬ розм., ХАЩИНА́ діал., БЕ́ЗСЛИХИ мн. діал., ШАЛИНА́ діал. Що далі, то все.. вищі сосни, дикіші хащі (Г. Словник синонімів української мови