нетямущий
НЕТЯМУ́ЩИЙ, розм., рідко, НЕТЯМУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось.
[Тхориха:] Хто ж напише все те, хто похлопоче за нас, нетямущих? (Мирний, V, 1955, 187);
— Все я знаю. І не думай, що я така вже нетямуща (Рибак, Час.., 1960, 584);
— Та воно ж таким уже нетямучим і вродилося. Репетує, а що й до чого — і само не збагне (Крот., Сини.., 1948, 42);
// Який виражає нерозуміння, недогадливість.
Схаменулась [Любуша], провела рукою по чолу, озирнулась нетямущим поглядом (Коч., II, 1956, 73);
Катря в розпачі нетямущими очима глянула благально на жінок, що обступили її (Головко, II, 1957, 372).
2. Недогадливий, некмітливий (про дитину).
Голубить і вчить [дід] свого маленького нетямущого правнука тримати в руках дідову люльку (Кач., Вибр., 1953, 42);
Сашкові зробилось дуже прикро, аж гірко, що він такий ще нетямущий; справді— малюк… (Смолич, V, 1959, 544).
Значення в інших словниках
- нетямущий — нетяму́щий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- нетямущий — Недотепний, нетямовитий, нетямкий, некмітливий, недогадливий, невторопний, несвідомий чого; (хто) недотепа, телепень, о. тютя з полив'яним носом; п! НЕЗНАЮЧИЙ. Словник синонімів Караванського
- нетямущий — I безглуздий, безголовий, безладний, недогадливий (про дитину), недоладний, некмітливий, непутящий, нетямкий II див. дурний Словник синонімів Вусика
- нетямущий — розм., рідко, нетямучий, -а, -е. 1》 Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. || Який виражає нерозуміння, недогадливість. 2》 Недогадливий, некмітливий (про дитину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нетямущий — Нетяма, нетямкий, нетямовитий Словник чужослів Павло Штепа
- нетямущий — НЕТЯМУ́ЩИЙ, розм., рідко НЕТЯМУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який не може розібратися в чому-небудь, погано розуміє щось. [Тхориха:] Хто ж напише все те, хто похлопоче за нас, нетямущих? (Панас Мирний); – Все я знаю. І не думай, що я така вже нетямуща (Н. Словник української мови у 20 томах
- нетямущий — НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм. Словник синонімів української мови
- нетямущий — Нетяму́чий і нетяму́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нетямущий — Нетямущий, -а, -е Несмыслящій, непонимающій. Словник української мови Грінченка