1. Словник української мови в 11 томах

неугодний

НЕУГО́ДНИЙ, НЕВГО́ДНИЙ, а, е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний.

Набитий, богові неугодний, вигнанець із рідної хати, — де йому більш підходяще місце у світі, як не за клунею в кропиві?.. (Вас., І, 1959, 327);

Думалось, що може, вже листи мої й невгодні; тим то й писати не хотілось (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 115);

Одного по одному вивів [Білограй] з правління всіх неугодних йому людей (Мушк., Чорний хліб, 1960, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неугодний — неуго́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неугодний — невгодний, -а, -е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неугодний — Небажаний, недогідний Словник чужослів Павло Штепа
  4. неугодний — НЕУГО́ДНИЙ, НЕВГО́ДНИЙ, а, е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний. Набитий, Богові неугодний, вигнанець із рідної хати, – де йому більш підходяще місце у світі, як не за клунею в кропиві?.. (С. Словник української мови у 20 томах
  5. неугодний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється... Словник синонімів української мови