неуспіх
НЕУ́СПІХ, у, ч. Невдале, небажане для кого-, чого-небудь розв’язання, завершення і т. ін. чого-небудь.
Невдача роботи над першою книгою, навіть цілковитий неуспіх першої книги ні в якому разі не повинні обірвати в молодого літератора його бажання, його вирішення писати (Смолич, Перша книга, 1951, 68);
Долю операції, успіх чи неуспіх її, могла вирішити, зрештою, тільки вона, матінка-піхота! (Гончар, III, 1959, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неуспіх — неу́спіх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- неуспіх — див. невдача Словник синонімів Вусика
- неуспіх — -у, ч. Невдале, небажане для кого-, чого-небудь розв'язання, завершення і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неуспіх — НЕУ́СПІХ, у, ч. Невдале, небажане для кого-, чого-небудь розв'язання, завершення і т. ін. чого-небудь. Невдача роботи над першою книгою, навіть цілковитий неуспіх першої книги ні в якому разі не повинні обірвати в молодого літератора його бажання... Словник української мови у 20 томах
- неуспіх — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови