1. Словник української мови в 11 томах

неусталений

НЕУСТА́ЛЕНИЙ, а, е. Який ще не сформувався, не виробився остаточно.

Лист був написаний неначе школярським, нерівним, неусталеним почерком (Коп., Земля.., 1957, 51);

І мова, і орфографія грамот [до 1450 р.] ще досить строкаті, неусталені (Пит. походж. укр. мови, 1956, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неусталений — неуста́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неусталений — -а, -е. Який ще не сформувався, не виробився остаточно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неусталений — НЕУСТА́ЛЕНИЙ, а, е. Який ще не сформувався, не виробився остаточно. Лист був написаний неначе школярським, нерівним, неусталеним почерком (О. Копиленко); І мова, і орфографія грамот [до 1450 р.] ще досить строкаті, неусталені (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. неусталений — Неуста́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)