1. Словник української мови в 11 томах

нехороше

НЕХО́РОШЕ. Присл. до нехоро́ший.

— Дякую, — гречно сказала Катя. — Мабуть, я нехороше зробила, що дозволила тобі нести (Гур., Наша молодість, 1949, 95);

// у знач. присудк. сл.

— Злякалася? — жартливо спитав Корж, обертаючись до дружини. — Нехороше! Козачка повинна бути смілива (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехороше — нехо́роше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нехороше — Присл. до нехороший. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехороше — НЕХО́РОШЕ, присл. 1. Не так, як слід, як треба, як хотілося б; погано, негаразд, недобре. Чого так дивишся на мене? [Женя:] Нехороше хіба? (М. Кропивницький); // у знач. присудк. сл. – Злякалася? – жартливо спитав Корж, обертаючись до дружини. – Нехороше!... Словник української мови у 20 томах
  4. нехороше — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови