1. Словник української мови в 11 томах

нецензурний

НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.

1. Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею.

Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 589).

2. перен. Непристойний, грубий.

Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (Кол., На фронті.., 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нецензурний — нецензу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нецензурний — -а, -е. 1》 Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею. 2》 перен. Непристойний, грубий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нецензурний — НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею. Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (з наук. літ.). 2. перен. Непристойний, грубий. Словник української мови у 20 томах
  4. нецензурний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови