1. Словник української мови в 11 томах

нечемність

НЕЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нече́мний.

Доктор Темницький, зустрівши її, .. почав перепрошувати.. за батькову нечемність (Фр., II, 1950, 307);

Жених був стриманий і скромний. Навіть найпричепливіша мати не змогла б закинути йому найменшу нечемність у поводженні з нареченою (Ю. Янов., І, 1958, 623);

// Грубий, неввічливий вчинок.

І це ж — страшна нечемність: людина не встигла поріг цеху переступити, слова ще не вимовила, а на неї накинулись (Шовк., Інженери, 1956, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечемність — нече́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нечемність — -ності, ж. Абстр. ім. до нечемний. || Грубий, неввічливий вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нечемність — НЕЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нече́мний. Доктор Темницький, зустрівши її, .. почав перепрошувати .. за батькову нечемність (І. Франко); Жених був стриманий і скромний. Словник української мови у 20 томах
  4. нечемність — Нече́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)