1. Словник української мови в 11 томах

нечесний

НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний.

— Він нечесний чоловік, він злодій (Н.-Лев., III, 1956, 301);

— Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! — Так дядя мій нечесний, виходить? — ..скипів Павлуша (Головко, II, 1957, 271);

// Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину.

Нечесними.. були тепер його викрутаси перед Стахою (Вільде, Сестри.., 1958, 564).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечесний — нече́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нечесний — -а, -е. Дії та вчинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. || Який характеризує кого-небудь як безчесну, непорядну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нечесний — НЕЧЕ́СНИЙ, а, е. Дії й учинки якого суперечать законам моралі, вимогам честі, порядності; непорядний. – Він нечесний чоловік, він злодій (І. Нечуй-Левицький); – Хіба ж чесна людина може стояти за багатих?! – Так дядя мій нечесний, виходить? – .. Словник української мови у 20 томах
  4. нечесний — НЕПОРЯ́ДНИЙ (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка і т. ін. заслуговують на осуд), НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕХОРО́ШИЙ (якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей); НЕЧЕ́СНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. нечесний — Нече́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нечесний — Нечесний, -а, -е Нечестный. Словник української мови Грінченка