1. Словник української мови в 11 томах

нечупарний

НЕЧУПА́РНИЙ, а, е, розм. Те саме, що нечепурни́й.

Роботи то з неї як з козла молока, гладка, неповоротка, нечупарна, вона більше дослухатися до чоловічої розмови.., — а не робила діла (Мирний, І, 1954, 232);

До неї підходить Женя і не Женя, а якась нечупарна молодиця в старезному широкому пальті, запнута брудною хусткою (Хижняк, Тамара, 1959, 43);

Обстава кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл на три ноги, двоє стільців, з-під клейонки у їх теліпалось якесь ганчір’я, обідраний, без спинки диван (Вас., І, 1959, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечупарний — нечупа́рний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нечупарний — див. брудний; неохайний Словник синонімів Вусика
  3. нечупарний — -а, -е, розм. Те саме, що нечепурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечупарний — НЕЧУПА́РНИЙ, а, е, розм. Прикм. до нечупа́ра. Роботи то з неї як з козла молока, гладка, неповоротка, нечупарна, вона більше дослухатися до чоловічої розмови.. Словник української мови у 20 томах
  5. нечупарний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. нечупарний — Нечупарний, -а, -е Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у. Словник української мови Грінченка