1. Словник української мови в 11 томах

нещадимий

НЕЩАДИ́МИЙ, а, е. Який виражає крайній ступінь чого-небудь.

Була собі дуже вбога молодиця з дитиною, дуже вбога — таке вже вбожество нещадиме, що не те, що самій їсти, — дитину не мала чим годувати (Вовчок, І, 1955, 384);

— Неначе вчепилася в мене недоля, вчепились нещадимі злидні та й годі! І день, і ніч думаю, а все не вгадаю, чого я такий безщасний (Н.-Лев., І, 1956, 56).

Нещади́ма голь — дуже бідні люди.

— Народ пливе до нас з усього краю… Нещадима голь! (Кач., II, 1958, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нещадимий — нещади́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нещадимий — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. нещадимий — -а, -е. Який виражає крайній ступінь чого-небудь. Нещадима голь — дуже бідні люди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нещадимий — НЕЩАДИ́МИЙ, а, е. Про злидні, борги і т. ін. – дуже тяжкий, якого важко позбутися, з якого важко виплутатися; невилазний. Була собі дуже вбога молодиця з дитиною, дуже вбога – таке вже вбожество нещадиме, що не те, що самій їсти... Словник української мови у 20 томах
  5. нещадимий — Нещадимий, -а, -е Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513. Словник української мови Грінченка