нижче

НИ́ЖЧЕ, присл.

1. Вищ. ст. до ни́зько.

Літаки спустилися нижче — в повітрі завили бомби (Ткач, Крута хвиля, 1954, 56);

Червоними загравами, запалали ліси, а нижче жевріли, тліли кущі ялівнику (Чорн., Визвол. земля, 1959, 50);

— Чоловік.. добрим словом згадає… — А тепло ж буде від того доброго слова?.. — Тепло! — вже грізно одрубав Чіпка, а далі, нижче спускаючи голос, каже: — Я знаю, що моя праця не пропаде марно (Мирний, І, 1949, 280).

2. у знач. прийм., з род. в., часом у спол. з прийм. від (од). Уживається при назві тієї верхньої межі, за яку не виходить дія висловленого в реченні.

Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами (Н.-Лев., II, 1956, 168);

За сей місяць, що я тут пробуваю, термометр ніколи не показував нижче + 10°, навіть уночі (Коцюб., III, 1956, 414);

Іде [сніговик], ступає неквапливо, і довга-довга борода, як білий сніг, блискучо-сива, аж нижче пояса спада (Забіла, У.. світ, 1960, 27).

3. Ближче до гирла ріки.

Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Гл., Вибр., 1957, 242);

Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).

4. Далі, у наступному місці (розповіді, тексту і т. ін.).

Стрункий той міст переїздив я тихо з товаришами. Враз один із них, Підвівши руку, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст з наказу Конєва бійці радянські. А нижче — місяця число і рік (Рильський, III, 1961, 7).

◊ Ни́жче своє́ї гі́дності — про те, що принижує чиюсь гідність.

Вона вважала нижче своєї гідності хоч слово кинути цьому незграбному бороданеві (Стельмах, І, 1962, 621).