низенько
НИЗЕ́НЬКО. Присл. до низе́нький.
Сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Шевч., II, 1963, 42);
З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Рильський, І, 1960, 164).
◊ Низе́нько кла́нятися (вклони́тися, поклони́тися) кому — те саме, що Ни́зько кла́нятися (вклоня́тися, вклони́тися, поклони́тися) ( див. ни́зько).
— Я йому, матінко, низенько кланяюсь у самі ноги… (Вовчок, І, 1955, 267);
Кошовий.. вклонився низенько, поклав булаву і пішов (Довж., І, 1958, 232);
Знявши гостроверху шапчину, низенько поклонився [Марко] (Тют., Вир, 1964, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- низенько — низе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- низенько — Присл. до низенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- низенько — НИЗЕ́НЬКО. Присл. до низе́нький. Сонечко низенько Уже спустилось над Дніпром (Т. Шевченко); З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- низенько — Низе́нько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- низенько — Низенько, низесенько нар. ум. отъ ни́зько. Словник української мови Грінченка