нишпорка

НИ́ШПОРКА, и, ж., діал.

1. Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка.

Обходила всі глухі кутки, обнишпорила всі нишпорки — нема [Івася], як у воду впав! (Мирний, І, 1954, 252);

І от як уже нічого й бити стало, як уже обшарили вони всі куточки й нишпорки, — став Степан серед хати і, трясучи кулаком у повітрі, крикнув: — Ой не попадайся мені більше..! (Хотк., І, 1966, 70).

Піти́ (ходи́ти) по ни́шпорках — почати старанно щось вишукувати.

Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (Гончар, III, 1959, 145).

2. перен., зневажл. Про людину, яка надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким-небудь.

— Це не дядина, а нишпорка! Винишпорила-таки тебе (Н.-Лев., IV, 1956, 238);

[Стефан:] Ехе-хе! (Ходить по камері, нудьгуючи). У вас як тут — оті нишпорки (киває на двері) дуже слідкують за вами? (Вас., III, 1960, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нишпорка — ни́шпорка 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину ни́шпорка 2 іменник жіночого роду схованка Орфографічний словник української мови
  2. нишпорка — див. прибудова; схованка; шпигун Словник синонімів Вусика
  3. нишпорка — -и, ж., діал. 1》 Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка. Піти по нишпорках. 2》 перен., зневажл. Про людину, яка надмірно цікавиться всім, потай слідкує за ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нишпорка — НИ́ШПОРКА, и, ж., діал. 1. Місце, в якому можна сховати щось або сховатися; схованка. Обходила всі глухі кутки, обнишпорила всі нишпорки – нема [Івася], як у воду впав!... Словник української мови у 20 томах
  5. нишпорка — піти́ / ходи́ти по ни́шпорках. Ретельно, старанно вишукувати що-небудь. Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар); Гнат все ходить і ходить по нишпоркам, шугає чогось (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  6. нишпорка — ДЕТЕКТИ́В (агент таємної служби розшуку), НИ́ШПОРКА розм., СИ́ЩИК розм., ШПИК розм., ФІЛЕ́Р заст., СЛІДЕ́ЦЬ заст. Перехрест оглянув папірець з увагою детектива (І. Ле); Всі села, усі міста обплутані жандармським кодлом, нишпорками (Вас. Словник синонімів української мови
  7. нишпорка — Ни́шпорка, -ки об. 1) Человѣкъ, постоянно чего-то ищущій, во все сующій свой носъ для развѣдыванія. Годі нишпоркою ходити на довідки до нас. 2) ж. Шареніе, исканіе. піти по нишпорках. Начать выискивать, шарить. Словник української мови Грінченка