нищити

НИ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь.

А ведмедів, що зостались, Чоловік.. нищить (Л. Укр., IV, 1954, 159);

— На протязі чотирьох років Сергій Соколов думав тільки про те, як нищити гітлерівців (Собко, Запорука.., 1952, 4);

Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Ю. Янов., II, 1954, 136);

Пливе по небокраю Зловісна хмара, гонить вітрів зграю, Що гнуть і нищать квіти запашні (Рильський, Зим. записи, 1964, 75);

// Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло).

Тут не було найменшого сумніву, що туберкульоз нищить організм (Круш., Буденний хліб.., 1960, 138);

Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро (Кобр., Вибр., 1954, 40);

// Руйнувати, палити, ламати і т. ін.

Вони [Марко і Прокіп] довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Коцюб., II, 1955, 80);

// Грабувати, розоряти.

Мій краю прекрасний, роскошний [розкішний], багатий! Хто тебе не нищив? (Шевч., II, 1953, 395);

// перен. Позбавляти когось чого-небудь.

[Xвора:] В мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Л. Укр., І, 1951, 119);

Привіт Усім, хто бореться з фашизмом І нищить ненависний гніт! (Укр.. думи.., 1955, 419).

◊ Ни́щити до ноги́ — не залишати в живих жодної людини.

Туркам було чого поспішати. Пощади їм не було від козаків під час нападів — у цьому козаки не поступалися нападникам, нищили до ноги (Ле, Хмельницький, І, 1957, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нищити — (руйнуючи, припиняти існування чогось) знищувати, винищувати, ліквідовувати, руйнувати, бити, трощити. Словник синонімів Полюги
  2. нищити — ни́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нищити — Знищувати, винищувати; (організм) виснажувати, знесилювати; (до ноги) вигублювати, вибивати, стирати на порох <�з лиця землі>, обертати на порох; (майно) руйнувати, палити, трощити, ламати; (терен) грабувати, пустошити, спустошувати, плюндрувати. Словник синонімів Караванського
  4. нищити — Вибавляти, виварювати (сморід), виводити (плями), вигублювати, вигубляти, викип'ячувати, викорінювати, викорчовувати, викошувати, виламувати, винищувати, випалювати, випарювати, виплішувати, виплюндровувати, виполювати, вирізати, вирізувати... Словник синонімів Вусика
  5. нищити — -щу, -щиш, недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь. || Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло). || Руйнувати, палити, ламати і т. ін. || Грабувати, розоряти. || перен. Позбавляти когось чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нищити — НИ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. і док., кого, що. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь. А ведмедів, що зостались, Чоловік .. Словник української мови у 20 томах
  7. нищити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  8. нищити — Ни́щити, ни́щу, ни́щиш, ни́щать; нищ, ни́щім і ни́щмо, ни́щіть і ни́щте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нищити — Нищити, -щу, -щиш гл. Разорять, уничтожать. Словник української мови Грінченка