ножиці
НО́ЖИЦІ, жиць, мн.
1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з’єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.
Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (Н.-Лев., II, 1956, 97);
Редактор Круг сидів у себе за столом над поштою і довгими ножицями зрізував краєчки конвертів (Панч, II, 1956, 53);
Явдоха зігріла три чавуни води, обстригла ножицями голову і бороду такими "покосами", що жаль було глянути на чоловіка (Тют., Вир, 1964, 367).
2. Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах.
Листовий метал ріжуть.. за допомогою електроножиць або роликових ножиць (Слюс. справа, 1957, 168).
∆ Гільйоти́нні но́жиці див. гільйоти́нний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ножиці — но́жиці множинний іменник Орфографічний словник української мови
- ножиці — І рідко ножички Церковний предмет — ножиці, які використовують для здійснення обряду постриження Словник церковно-обрядової термінології
- ножиці — [ножиец'і] -иец' Орфоепічний словник української мови
- ножиці — -жиць, мн. 1》 Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. 2》 Машина-знаряддя для різання різних матеріалів, що застосовується перев. на металообробних підприємствах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ножиці — НО́ЖИЦІ, жиць, мн. 1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. Вони витягували гачками товсті або чорні нитки, зрізували ножицями вузлики (І. Словник української мови у 20 томах
- ножиці — Удар у стіл, а ножиці відозвуться. Винуватий відозветься, коли спімнути про злочин. Зрадив себе. Приповідки або українсько-народня філософія
- ножиці — Но́жиці, -жиць, -жицям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ножиці — Но́жиці, -ць м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться. Ном. № 6799. Словник української мови Грінченка