1. Словник української мови в 11 томах

ножівка

НОЖІ́ВКА, и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою.

Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (Шиян, Вибр., 1947, 41);

При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (Гурток "Умілі руки..", 1955, 50);

// Пилка для різання металу.

При електромонтажних роботах часом треба буває розрізати шматок заліза або жерсті. Це роблять ножівкою або ножицями для металу (Монтаж і ремонт.., 1956, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ножівка — ножі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ножівка — -и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою. || Пилка для різання металу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ножівка — НОЖІ́ВКА, и, ж. Невелика ручна пилка з однією ручкою. Тремтячою рукою витягав Серьожа затиснену в дереві ножівку (А. Шиян); При ручних роботах у столярній справі застосовують переважно лучкові пилки і ножівки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ножівка — ПИ́ЛКА (інструмент для розпилювання); ПИЛА́ (більша); НОЖІ́ВКА (з однією ручкою, невелика). Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (С. Чорнобривець); Не лізь туди з сокирою, де пила не була (прислів'я); Все щось тре (Іван Кіндратович) напилком, пиляє ножівкою, свердлить (Д. Ткач). Словник синонімів української мови