1. Словник української мови в 11 томах

нокання

НО́КАННЯ, я, с. Дія за знач. но́кати.

Лише для порядку нокав [дядько] на коней, які й не збирались реагувати на те нокання (Збан., Сеспель, 1961, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нокання — но́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нокання — -я, с. Дія за знач. нокати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нокання — НО́КАННЯ, я, с. Дія за знач. но́кати. Лише для порядку нокав [дядько] на коней, які й не збирались реагувати на те нокання (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах