1. Словник української мови в 11 томах

нормований

НОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нормува́ти.

Необхідно, щоб підлітки в цей період [статевого дозрівання] дотримували особливо точного режиму дня і щоб їхнє розумове і фізичне навантаження було суворо нормоване (Шк. гігієна, 1954, 104);

// У знач. прикм.

Правильне ведення тваринницького господарства неможливе без застосування раціональної, нормованої годівлі (Наука.., 7, 1958, 34);

Нормований робочий день.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормований — нормо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нормований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нормувати. || у знач. прикм. Нормований робочий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нормований — НОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нормува́ти. Необхідно, щоб підлітки в цей період [статевого дозрівання] дотримували особливо точного режиму дня і щоб їхнє розумове і фізичне навантаження було суворо нормоване (з навч. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. нормований — Нормо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)