носоглотка

НОСОГЛО́ТКА, и, ж., анат. Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки.

Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою (Анат. і фізіол. люд., 1957, 162);

Верхні дихальні шляхи, які починаються з порожнини носа та носоглотки, у дітей значно вужчі, ніж у дорослих (Шк. гігієна, 1954, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. носоглотка — носогло́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. носоглотка — -и, ж., анат. Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. носоглотка — НОСОГЛО́ТКА, и, ж., анат. Верхня частина глотки, яка міститься позаду носової порожнини і переходить у середню частину глотки. Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах