носочок
НОСО́ЧОК, чка, ч.
1. Зменш.-пестл. до носок 1, 2, 4.
Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка,.. носочок так собі пряменький з горбочком (Кв.-Осн., II, 1956, 25);
Ніна.., звівшись на носочки новеньких черевичків, стояла перед ним і лагодила краватку (Досв., Вибр., 1959, 251);
[Варвара Семенівна:] Серьожі… шарфик, носочки… Де він? (Баш, П’єси, 1958, 89).
2. Зменш. до но́сик 2.
У чайнику почало висвистувати, шуміти й булькати, з носочка, схожого на хоботок, грайливо здіймалася пара (Гур., Осок. Друзі, 1946, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- носочок — носо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- носочок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до носок 1), 2), 4). 2》 Зменш. до носик 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- носочок — НОСО́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до носо́к 1, 2, 4. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, .. носочок так собі пряменький з горбочком (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніна.. Словник української мови у 20 томах
- носочок — (до) но́са (й) коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого. Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Коли “майстер гумору” з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу). Фразеологічний словник української мови