ношення
НО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. носи́ти.
Хлопці та дівчата.., стогнучи, згинали плечі і накладали на себе дерев’яний прилад для ношення цегли (Фр., V, 1951, 292).
НО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. носи́ти.
Хлопці та дівчата.., стогнучи, згинали плечі і накладали на себе дерев’яний прилад для ношення цегли (Фр., V, 1951, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ношення — но́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ношення — -я, с. Дія за знач. носити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ношення — НО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. носи́ти. Хлопці та дівчата.., стогнучи, згинали плечі і накладали на себе дерев'яний прилад для ношення цегли (І. Франко). Словник української мови у 20 томах