1. Словник української мови в 11 томах

нуд

НУД, у, ч., розм. Те саме, що нудьга́ 1, 2.

Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду (Вовчок, І, 1955, 102);

Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом. Щось ніби вхопило його за в’язи та й пригинає ближче до тих живих квіток (Вас., І, 1959, 195);

Позавтра осінь ця, сніжисто-дощова, проллє свої жалі, зажуру однотонну — йде однотонний нуд, зажура життьова! (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуд — нуд іменник чоловічого роду нудьга розм. Орфографічний словник української мови
  2. нуд — НУДА жм., НУДЬГА, НУДОТА; (хто) нудьга, нудьгар, нудяр. Словник синонімів Караванського
  3. нуд — -у, ч., розм. Те саме, що нудьга 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нуд — НУД, у, ч., розм. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  5. нуд — нуд нудьга (ст): Такий нуд мене вчіпився, нічо'м не хотів (Авторка) ◊ з ну́дів від нудьги (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. нуд — НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. Словник синонімів української мови
  7. нуд — Нуд, -ду м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9. Словник української мови Грінченка