1. Словник української мови в 11 томах

нудотний

НУДО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що нудни́й.

Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (Вас., II, 1959, 80);

За вікном місто потопало в нудотній осінній мряці (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 528);

Черниш напився вволю, і вже гіркий чад, нудотний запах крові, двигтіння всього будинку не паморочили його (Гончар, III, 1959, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудотний — нудо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нудотний — див. солодкий Словник синонімів Вусика
  3. нудотний — -а, -е. Те саме, що нудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нудотний — НУДО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що нудни́й. Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягуючи якусь нудотну розмову (С. Васильченко); За вікном місто потопало в нудотній осінній мряці (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. нудотний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови