1. Словник української мови в 11 томах

нуждарський

НУЖДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нужда́р.

Ще більше закам’яніла [Хмелівка], коли батько — жи́ла з цілого світу — обдурив і лишив свою дочку і ненависного зятька з нуждарського роду без обіцяних воликів, без того поля, про яке Охрім марив ще відтоді, як, мабуть, зіп’явся на ноги (Речм., Весн. грози, 1961, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуждарський — нужда́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нуждарський — -а, -е, розм. Прикм. до нуждар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нуждарський — НУЖДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нужда́р. Ще більше закам'яніла [Хмелівка], коли батько – жи́ла з цілого світу – обдурив і лишив свою дочку і ненависного зятька з нуждарського роду без обіцяних воликів, без того поля, про яке Охрім марив ще відтоді, як, мабуть, зіп'явся на ноги (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах