нуртовиння
НУРТОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до нурт 1.
Останніми днями Олесь помічав, що течія ріки ставала все нестримнішою, повальнішою, а нуртовиння — бурхливішим (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 18);
Степан стояв самотній, як кораловий риф у океані, теплі течії людської заклопотаності.. омивали його,.. клекотіли, тягнучи.. в своє нестримне нуртовиння (Загреб., Спека, 1961, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нуртовиння — нуртови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нуртовиння — див. вир Словник синонімів Вусика
- нуртовиння — -я, с. Збірн. до нурт 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нуртовиння — НУРТОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до нурт 1. Останніми днями Олесь помічав, що течія ріки ставала все нестримнішою, повальнішою, а нуртовиння – бурхливішим (Ю. Бедзик); Степан стояв самотній, як кораловий риф у океані, теплі течії людської заклопотаності .. Словник української мови у 20 томах