ньо
НЬО, виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней.
— Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо… ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (Вас., І, 1959, 80);
— Ньо, ньо, — дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (Головко, І, 1957, 332).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ньо — ньо вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- ньо — виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ньо — НЬО, виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней; но. – Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо... ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (С. Васильченко); – Ньо, ньо, – дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- ньо — Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63. Словник української мови Грінченка