нюанс

НЮА́НС, у, ч., книжн. Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок.

Яскраві барви, повні тони! Нюанси пріч і геть півтон! Рожеве вмерло, і червоне Горить огнями виногрон (Рильський, І, 1960, 282);

З обох боків долинало до Костя тихе дзюрчання — своєрідна мелодія з безліччю найтонших, найпримхливіших нюансів (Шовк., Починається юність, 1938, 67);

Дівчатка не завжди спромагались перекладати їхні слова, зберігаючи точні нюанси думки (Ільч., Серце жде, 1939, 305).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюанс — нюа́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нюанс — (барви) відтінок; (голосу) інтонація; мн. НЮАНСИ, (звуків) переливи, переходи; (думок) коливання. Словник синонімів Караванського
  3. нюанс — [н'уанс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. нюанс — -у, ч. 1》 Відтінок у динаміці, темпі, засобах звуковидобування, що посилює художньо-емоціональну виразність твору. 2》 Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нюанс — Відтінь Словник чужослів Павло Штепа
  6. нюанс — (фр. nuance — відтінок) — відмінності в динаміці, темпі, способах звуковидобування, характері звучання, які посилюють емоційно — художнє враження від виконання музичного твору. Н. визначаються як автором твору, так і індивідуальністю виконавця. Словник-довідник музичних термінів
  7. нюанс — НЮА́НС, у, ч., книжн. Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок. Яскраві барви, повні тони! Нюанси пріч і геть півтон! Рожеве вмерло, і червоне Горить огнями виногрон (М. Словник української мови у 20 томах
  8. нюанс — нюа́нс (франц. nuance – відтінок) відтінок, ледве помітна різниця. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. нюанс — ВІДТІ́НОК (незначна видозміна, тонка різниця, додаткове нашарування в чому-небудь), НЮА́НС, НАЛІ́Т чого, який, ПРИ́СМАК. Голос у старої пом'якшав, набрав теплих, задушевних відтінків (О. Словник синонімів української мови
  10. нюанс — Нюа́нс, -су; -а́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. нюанс — (фр. — відтінок) Ледве помітний, тонкий перехід у побудові пластичних і просторових форм, незначне відхилення від загальноприйнятного. Є одним з засобів архітектурної композиції (порівн. контраст). Архітектура і монументальне мистецтво