нюхачка

НЮХА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Тютюн для нюхання.

Онде Лохвиця з папушами жовтого, як цитрина, тютюну й цяткованими люльками та ріжками на нюхачку… (Бурл., О. Вересай, 1959, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхачка — нюха́чка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. нюхачка — НЮХА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Тютюн для нюхання. Онде Лохвиця з папушами жовтого, як цитрина, тютюну й цяткованими люльками та ріжками на нюхачку... (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах