нянин
НЯ́НИН, а, е. Прикм. до ня́ня; належний няні.
Ми збирались коло грубки слухать нянині казки (Щог., Поезії, 1958, 187);
Жінки одягли її [покійницю] в тоненьку, вишиту няниними руками сорочку (Міщ., Сіверяни, 1961, 212).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нянин — ня́нин прикметник від: няня Орфографічний словник української мови
- нянин — -а, -е. Прикм. до няня; належний няні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нянин — НЯ́НИН, а, е. Прикм. до ня́ня; належний няні. Ми збирались коло грубки слухать нянині казки (Я. Щоголів); Жінки одягли її [покійницю] в тоненьку, вишиту няниними руками сорочку (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
- нянин — Ня́нин, -на, -не (від ня́ня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)