нібито
НІ́БИТО, спол., част. Те саме, що ні́би.
А він коня поганяє, Нібито й не бачить [Катрусю] (Шевч., І, 1963, 36);
Плескав хтось-десь-щось, нібито бачили молоду Кармелиху з малою дочкою у хуторі далекому, глухому, де вона заробляла (Вовчок, І, 1955, 366);
— Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Гончар, III, 1959, 33);
Оце ж я нібито маю в Італію їхать (Л. Укр., V, 1956, 382);
Ідуть чутки, що Гриня таємно нібито вже обручився з Тамарою-зоотехнічкою (Гончар, Тронка, 1963, 333).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нібито — ні́бито сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нібито — НІБИТО – НІБИ ТО Нібито, спол., част. Ніби. На Тимоша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив (О.Довженко). Ніби то, част. із займ. у знач. спол. Пани кричали й галасували.. Літературне слововживання
- нібито — див. наче Словник синонімів Вусика
- нібито — спол., част. Те саме, що ніби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нібито — НІ́БИТО¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що ніби¹ 1. А він коня поганяє, Нібито й не бачить [Катрусю] (Т. Шевченко). 2. з'ясувальний. Те саме, що ніби¹... Словник української мови у 20 томах
- нібито — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови