1. Словник української мови в 11 томах

нівечення

НІ́ВЕЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ні́вечити.

— Та що ж його робити?— в розпуці питала Марися, дивлячись на нівечення її добра (Фр., IV, 1950, 455);

Що всяка капіталістична нація несе технічний прогрес і усуспільнення праці ціною калічення і нівечення виробника, — це встановлено вже давним-давно (Ленін, 1, 1969, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нівечення — ні́вечення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нівечення — -я, с. Дія за знач. нівечити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нівечення — НІ́ВЕЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ні́вечити. – Та що ж його робити? – в розпуці питала Марися, дивлячись на нівечення її добра (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. нівечення — Ні́вечення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)