нігтик

НІ́ГТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ні́готь.

Я згадав нашу зустріч у лісі, коли Валентина дивилась на нас трохи збентеженими очима, тримаючи грибок шляхетними випещеними пальчиками з рожевими нігтиками (Досв., Вибр., 1959, 178);

Почервоніла [Гафійка], відвернулась та почала нігтиком для чогось колупати віконну лутку (Збан., Любов, 1957, 279).

◊ [І] на ні́гтик — абсолютно, зовсім нічого.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нігтик — ні́гтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нігтик — -а, ч. Зменш.-пестл. до ніготь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нігтик — НІ́ГТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ні́готь. Я згадав нашу зустріч у лісі, коли Валентина дивилась на нас трохи збентеженими очима, тримаючи грибок шляхетними випещеними пальчиками з рожевими нігтиками (Олесь Досвітній); Почервоніла [Гафійка]... Словник української мови у 20 томах
  4. нігтик — гостри́ти кі́гті на кого—що, несхв. Прагнути заволодіти ким-, чим-небудь, захопити когось, щось; зазіхати. Гострили кігті на чуже багатство (З усн. мови). гостри́ти ні́гтики. Фразеологічний словник української мови