нігілізм

НІГІЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів.

Комуністична партія завжди боролася проти всіляких проявів національного нігілізму, проти ігнорування самобутності, оригінальності національних культур (Іст. укр. літ., І, 1954, 12).

2. Напрямок серед російської різночинної інтелігенції 60-х років XIX століття, прихильники якого негативно ставилися до буржуазно-дворянських традицій, звичаїв, кріпосницької ідеології.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нігілізм — нігілі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нігілізм — Невизнання <�заперечення, відкидання> канонів <�традицій, правил>. Словник синонімів Караванського
  3. нігілізм — -у, ч. 1》 Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. Терапевтичний нігілізм — невіра в терапевтичну активність ліків, заперечення корисності лікувальних заходів. 2》 Спосіб мислення нігіліста (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нігілізм — Запереченство Словник чужослів Павло Штепа
  5. нігілізм — НІГІЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Заперечення усталених суспільством норм, принципів, законів. Перехідний період у будь-якій країні характеризується, серед усього іншого, й ростом нігілізму, особливо серед працівників молодого, нового покоління (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. нігілізм — нігілі́зм (від лат. nihil – ніщо, нічого) 1. Соціально-моральне явище періоду занепаду експлуататорських суспільств, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нігілізм — 1. філософський термін, яким означають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; н. відкидає прийняті норми, принципи та цінності (Ф. Ніцше); 2. інтелектуальна і політична тенденція в Росії в XIX ст., споріднена з анархізмом (нігілісти). Універсальний словник-енциклопедія
  8. нігілізм — НІГІЛІЗМ (від лат. nihil — ніщо) — світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Філософський енциклопедичний словник
  9. нігілізм — Нігілі́зм, -му, -мові (від лат. nihil) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нігілізм — рос. нигилизм (від латин. nihil — ніщо) — точка зору абсолютного заперечення, не пов'язаного з жодними позитивними ідеалами. Eкономічна енциклопедія