обаранити

ОБАРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Раптово обступити, наскочити з усіх боків.

Обаранили Колісника; одна в одну щоку цілує, друга — в другу (Мирний, III, 1954, 93);

Доярки навперейми обаранили ветфельдшера і сіпали його на всі боки (Добр., Тече річка.., 1961, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обаранити — обара́нити 1 дієслово доконаного виду раптово обступити, оточити з усіх боків розм. обара́нити 2 дієслово доконаного виду обдурити фам. Орфографічний словник української мови
  2. обаранити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Раптово обступити, наскочити з усіх боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обаранити — ОБАРА́НИТИ¹, ню, ниш, док., що, розм. Раптово обступити, наскочити з усіх боків. Обаранили Колісника; одна в одну щоку цілує, друга – в другу (Панас Мирний); Доярки навперейми обаранили ветфельдшера і сіпали його на всі боки (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  4. обаранити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. обаранити — Обаранити, -ню, -ниш гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113. Словник української мови Грінченка