1. Словник української мови в 11 томах

оббивання

ОББИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оббива́ти.

Щоб не допустити обламування гілок та оббивання плодів вітром, під дерева, які добре вродили, підставляють підпори (Сад. і ягідн., 1957, 230).

◊ Оббива́ння поро́гів — довге, безперервне ходіння куди-небудь у якійсь справі; набридання кому-небудь проханнями.

Се справжній наш хрест оте оббивання чужих порогів (Л. Укр., V, 1956, 425).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббивання — оббива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оббивання — [об:иеван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. оббивання — -я, с. Дія за знач. оббивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оббивання — ОББИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оббива́ти. Щоб не допустити обламування гілок та оббивання плодів вітром, під дерева, які добре вродили, підставляють підпори (з наук. літ.). ◇ (1) Оббива́ння поро́гів (д) див. оббива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. оббивання — оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Фразеологічний словник української мови