оббризкувати
ОББРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Обливати, обляпувати краплинами чого-небудь рідкого.
Помер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило (Ірчан, II, 1958, 119);
// безос.
Гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком (Тют., Вир, 1964, 89);
*Образно. Місяць все щедріше оббризкував сяйвом оброшені дерева і шляхи (Стельмах, II, 1962, 28).
2. спец. Обливати дрібними краплинами якогось отруйного розчину (для знищення шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських рослин і т. ін.); обприскувати.
Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризкуючи буряки (Вишня, І, 1956, 348).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббризкувати — оббри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оббризкувати — -ую, -уєш, недок., оббризкати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обливати, обляпувати краплинами чого-небудь рідкого. || безос. 2》 спец. Обливати дрібними краплинами якогось отруйного розчину (для знищення шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських рослин і т. ін.); обприскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббризкувати — ОББРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., кого, що чим. 1. Обливати, обляпувати краплинами чого-небудь рідкого. Помер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило (Мирослав Ірчан); // безос. Словник української мови у 20 томах
- оббризкувати — ЗАБРИ́ЗКАТИ (покрити що-небудь бризками, краплями чого-небудь), ОББРИ́ЗКАТИ, ОБПРИ́СКАТИ, ЗАХЛЮ́ПАТИ, ЗАКРА́ПАТИ, ЗАЛЯ́ПАТИ розм., ОБЛЯ́ПАТИ розм., ОБТЬО́ПАТИ розм., УЛЯ́ПАТИ (ВЛЯ́ПАТИ) рідко, ОБЛЬО́ПАТИ рідко, ЗАЛЬО́ПАТИ діал., ЗАХЛЯ́ПАТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- оббризкувати — Оббри́зкувати, -кую, -куєш; оббри́зкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)