1. Словник української мови в 11 томах

обвальковувати

ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Мазати, обліплюючи товстим шаром глини (будівлю, стіни).

Кілька жінок лінькувато місять глину в замісі, щоб дірки в стінах потім нею обвальковувати (Гончар, Тронка, 1963, 320);

Змінилася й Олина мати! проясніла, причепурилась сама й хату причепурила — не пізнати… і знадвору обвалькувала, де треба (Юхвід, Оля, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвальковувати — обвалько́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвальковувати — -ую, -уєш, недок., обвалькувати, -ую, -уєш, док., перех. Мазати, обліплюючи товстим шаром глини (будівлю, стіни). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвальковувати — ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що чим. Мазати, обліплюючи товстим шаром глини (будівлю, стіни). Кілька жінок лінькувато місять глину в замісі, щоб дірки в стінах потім нею обвальковувати (О. Словник української мови у 20 томах
  4. обвальковувати — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ... Словник синонімів української мови