1. Словник української мови в 11 томах

обвівання

ОБВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обвіва́ти.

Внаслідок обвівання вітром каміння в пустині на його поверхні лишаються сліди діяльності вітру у вигляді хвилястих маленьких жолобків (Курс заг. геол., 1947, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвівання — обвіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обвівання — -я, с. Дія за знач. обвівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвівання — ОБВІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. обвіва́ти. Внаслідок обвівання вітром каміння в пустині на його поверхні лишаються сліди діяльності вітру у вигляді хвилястих маленьких жолобків (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах