обгинати

ОБГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Охоплювати півколом що-небудь, розташовуватися навколо чого-небудь.

Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (Фр., VII, 1951, 198);

В’ється.. стежка поміж деревами, обгинає придорожні кущі (Шиян, Баланда, 1957, 125).

2. Обминати що-небудь, продовжуючи шлях.

Через виноградники й плантації машина вернула до парку, обігнула ріг муру й виїхала з другого боку озера (Смолич, І, 1958, 74);

// Проходити якийсь шлях по кривій лінії або по колу.

— Де це я, думаю? Чи знову не в Чолбасах опинивсь, земну кулю з старою обігнув! (Гончар, Тронка, 1963, 143);

Супутник вже обігнув півнеба, пролетів Чумацький шлях і все даленів та даленів (Кучер, Трудна любов, 1960, 478).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгинати — обгина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгинати — -аю, -аєш, недок., обігнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Охоплювати півколом що-небудь, розташовуватися навколо чого-небудь. 2》 Обминати що-небудь, продовжуючи шлях. || Проходити якийсь шлях по кривій лінії або по колу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгинати — ОБГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. Охоплювати півколом що-небудь, розташовуватися навколо чого-небудь. Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); В'ється .. Словник української мови у 20 томах
  4. обгинати — ОБГИНА́ТИ (ОГИНА́ТИ) (про стежку, річку і т. ін. — мати, робити вигін), ОББІГА́ТИ, ОБТІКА́ТИ. — Док.: обігну́ти, оббі́гти, обтекти́. Я побіг до потічка, що.. губився під вільхами і вербами, обгинаючи дідову сливу (І. Словник синонімів української мови
  5. обгинати — Обгина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть. Словник української мови Грінченка