обговорювання
ОБГОВО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обгово́рювати.
"Отечественные записки" і особливо їхній критико-бібліографічний відділ були тепер завжди предметом обговорювання (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 149).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обговорювання — обгово́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обговорювання — -я, с. Дія за знач. обговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обговорювання — ОБГОВО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обгово́рювати. “Отечественные записки” і особливо їхній критико-бібліографічний відділ були тепер завжди предметом обговорювання (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах