1. Словник української мови в 11 томах

обгорнений

ОБГО́РНЕНИЙ, ОБГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обгорну́ти.

На руках несе [жінка] малу дитину, Обгорнену в подерту сірячину (Л. Укр., І, 1951, 30);

Шпак несе обгорнуту в сіре полотно картину (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 34);

Пішов собі [Ничипір] вулицею, лишивши Бабенка на мосту, обгорнутому вологими сутінками (Руд., Остання шабля, 1959, 198);

Канушевич, обгорнутий незрозумілим страхом, кинувся бігти (Коцюба, Нові береги, 1959, 173);

На городі.. цвіла молода картопля, добре прополота і обгорнена вже двічі (Шиян, Переможці, 1950, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгорнений — обго́рнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обгорнений — обгорнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обгорнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгорнений — ОБГО́РНЕНИЙ, ОБГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обгорну́ти. На руках несе [жінка] малу дитину, Обгорнену в подерту сірячину (Леся Українка); Шпак несе обгорнуту в сіре полотно картину (О. Словник української мови у 20 томах