обгрунтування

ОБГРУНТУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. обгрунтувати.

Назріла необхідність теоретичного обгрунтування тих закономірностей, які виникають у зв’язку з широким застосуванням принципу матеріального стимулювання (Ком. Укр., 3, 1966, 58).

2. Сукупність доказів, фактів, аргументів для переконання в чому-небудь, на потвердження чогось.

Обгрунтування тої пропозиції були хисткі, мали дивовижні тріщини та пропуски (Ле, Право.., 1957, 289);

Робота білоруських палеогеографів дає деякі обгрунтування для шукання в республіці нафти та інших корисних копалин (Веч. Київ, 13.ІІ 1967, 4).