1. Словник української мови в 11 томах

обдмухувати

ОБДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обдува́ти 2.

— Я ж її [хату] сама й мастила, й вигладжувала, пилочок обдмухувала. (Коцюб., І, 1955, 123);

Кукса.. вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (Кучер, Трудна любов, 1960, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдмухувати — обдму́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обдмухувати — -ую, -уєш, недок., обдмухати, -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що обдувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдмухувати — ОБДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДМУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Те саме, що обдува́ти 2. – Я ж її [хату] сама й мастила, й вигладжувала, пилочок обдмухувала (М. Коцюбинський); Кукса .. вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. обдмухувати — ОБДУВА́ТИ (дути, дмухаючи ротом на що-небудь з усіх боків), ОБДИМА́ТИ, ОБДМУ́ХУВАТИ. — Док.: обду́ти, обдму́хати. Він почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний); Кукса спокійно розстебнув ремінну кобуру, вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (В. Кучер). Словник синонімів української мови