1. Словник української мови в 11 томах

обдуманий

ОБДУ́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обду́мати.

Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Збан., Переджнив’я, 1955, 127).

2. у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування.

Люблю я молодість безумну, І тиск, і радість многошумну, І дам обдуманий наряд (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 25);

Треба, щоб кожний.. обирав собі такий напрям у дальшому навчанні, який несхибно вивів би молоду людину на.. шлях обдуманий, омріяний, творчий і радісний (Вол., Місячне срібло, 1961, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдуманий — обду́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обдуманий — [оубдуманией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. обдуманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обдумати. 2》 у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обдуманий — ОБДУ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обду́мати. Кожне слово у Назара було зважене, кожна думка, мабуть, заздалегідь обдумана і виношена (Ю. Збанацький). 2. у знач. прикм. Який є результатом обмірковування, обдумування. Словник української мови у 20 томах
  5. обдуманий — Обду́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)