1. Словник української мови в 11 томах

обеззаражуючий

ОБЕЗЗАРА́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обеззара́жувати.

Перевозити небезпечні вантажі можна тільки на цілком справних автомобілях, які мають протипожежне або обеззаражуюче обладнання (Автомоб., 1957, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззаражуючий — ОБЕЗЗАРА́ЖУЮЧИЙ, а, е. Який знищує хвороботворні мікроорганізми; знезаражувальний. Перевозити небезпечні вантажі можна тільки на цілком справних автомобілях, які мають протипожежне або обеззаражуюче обладнання (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах